півнячий

-а, -е.

1) Прикм. до півень.

2) перен. Власт. задерикуватій, запальній і т. ін. людині.

3) перев. у сполуч. зі. сл. діло, справа. Власт. півневі, півням. || перен. Про незначну, другорядну і т. ін. роль у чому-небудь.